Тема: ПСИХІЧНИЙ
РОЗВИТОК ЮНАКА
Мета:
·
познайомити вихованців з психічним розвитком юнака;
· розвивати особистісні здібності
вихованців до самопізнання, самовираження, самовдосконалення власного «Я»;
·
формувати ціннісні ставлення
вихованців.
Завдання:
·
познайомити вихованців з теоретичним
блоком теми;
· розвивати мотивацію до вивчення
психології через наведення цікавих психологічних фактів та інтерактивні форми
роботи;
·
застосувати практичні вправи.
Обладнання:
навчальна програма гуртка «Психологічні студії»; теоретичний блок теми, ситуаційні задачі для практичної роботи, проблемні
та ресурсні МАК – метафоричні асоціативні карти
І. Лебідь «Різні, але рівні», «З добрим ранком», притча «Весь світ
– у тобі» з книги І. Б. Говердовської Чаша мудрості.
Тип
заняття: комбіноване (засвоєння нових
знань, умінь, навичок та застосування їх на практиці).
Форми
заняття: колективна, групова, фронтальна.
Методи роботи:
ü
словесні (міні-лекція, евристична
бесіда, пояснювальна бесіда);
ü наочні (метафоричні
асоціативні карти);
ü
практичні (круглий стіл, мікрофон, кейс-метод,
мозковий штурм, практична робота з МАК).
ХІД
ЗАНЯТТЯ
1. Вступна частина
Ø Організаційний
момент.
Ø Привітання по
колу (Мої емоції сьогодні … кольору, тому що …).
2. Основна частина
Ø Обмін думками про психологічні особливості юнацького віку (мікрофон, евристична бесіда,
пояснювальна бесіда).
Питання для обговорення:
v Друзі та критерії їх обрання в юнацькому віці. Чи є відмінності у
порівнянні з підлітковим віком?
v Ставлення до вчителів в юнацькому віці. Чи є відмінності у порівнянні з
підлітковим віком?
v Стосунки юнаків з батьками. Чи є відмінності у порівнянні з підлітковим
віком?
v Юнацька закоханість. Чи є відмінності у порівнянні з підлітковим віком?
v Ставлення юнаків до майбутнього. Чи є відмінності у порівнянні з
підлітковим віком?
Ø Ознайомлення учнів з теоретичним блоком теми (міні-лекція).
План
1. Розвиток пізнавальних
процесів у юнацькому віці.
2. Навчально-професійна
діяльність юнака як провідна.
3. Стабілізація особистості.
1. Розвиток пізнавальних процесів
у юнацькому віці
Розумовий розвиток старшокласника полягає у формуванні
індивідуального стилю розумової діяльності. У навчанні формуються
загальні інтелектуальні здібності, понятійне теоретичне мислення.
Юнацьке мислення характеризується схильністю до
теоретизування, створення абстрактних узагальнень, захоплення філософськими
побудовами. Абстрактна можливість здається старшокласнику більш цікавою і
важливішою, ніж дійсність. Руйнування універсальних законів і теорій стає
улюбленою розумовою грою. У мріях юнаки програють різні варіанти свого
майбутнього життєвого шляху. Філософська спрямованість юнацького мислення
пов'язана не тільки з формально-логічними операціями, а й з особливостями
емоційної сфери юнаків.
Широта
інтелектуальних інтересів часто пов'язана з відсутністю системи. Збільшується
обсяг уваги, здатність довго зберігати її інтенсивність і переключатися з
одного предмета на інший. Юність
психологічно більш рухлива і схильна до захоплень. Разом з тим увага стає
більш вибірковою, залежить від спрямованості інтересів.
2. Навчально-професійна
діяльність юнака як провідна
Старшокласники починають оцінювати навчальну діяльність з
позиції свого майбутнього. У них змінюється ставлення до окремих
предметів. Воно починає, на відміну від підліткового віку, зумовлюватися не
ставленням до вчителя, а інтересами, нахилами учня, намірами отримати певну
професію, тобто стає навчально-професійним. Робота з
підготовки до вибору учнями професії повинна стати органічною частиною всього
навчально-виховного процесу.
3. Стабілізація
особистості
Соціальна ситуація розвитку в юнацький період детермінована тим, що
юність – період стабілізації особистості. З ускладненням
самосвідомості ускладнюється ставлення до себе та до інших; загострюється
потреба юнацтва зайняти позицію якоїсь соціальної групи; з'являються дорослі
ролі і обов'язки: старшокласники отримують паспорт у формі ІД-картки, що містить безконтактний електронний носій, у 14 років, несуть
відповідальність за правопорушення, з 18 років мають право вступити у шлюб.
Старшокласники визначаються з громадянською позицією, зумовленою появою нової
соціальної ситуації «Я і суспільство».
Основне в становленні особистості
старшокласника – відкриття власного світу,
яке проявляється в формі переживання своєї індивідуальної цілісності та
неповторності.
Внутрішній світ стає для нього цінністю.
Здійснюється бурхливий розвиток самосвідомості. На думку
Е. Еріксона, юнацький вік будується навколо кризи особистісної
ідентичності – почуття індивідуальної самототожності, єдності. Індивід
знаходиться в процесі нормативної кризи самовизначення, вибирає із
варіантів розвитку той єдиний, який може вважати своїм. Рівень ідентичності
тісно зв'язаний з індивідуально-особистісними рисами старшокласників. Для
старшокласника характерний глибокий самоаналіз, самооцінка всіх якостей і
здібностей. Якщо у підлітковому віці самооцінка визначалася зовнішніми
показниками досягнень, то в 16 років з'являються власні критерії значущості.
Школярі оцінюють себе з позиції своєї внутрішньої шкали цінностей.
Старшокласники більше розуміють себе, ніж підлітки. Настрій стає більш стійким
і усвідомленим. Самооцінка стає вищою, ніж у підлітковому віці. Зростає
самоповага, виникає почуття власної гідності, відбувається
стабілізація особистості.
Разом з усвідомленням своєї унікальності приходить почуття
самотності. Звідси росте потреба у спілкуванні, потреба зіставити себе з
образом типового ровесника. Усвідомлення своєї унікальності передує розумінню
глибокого зв'язку з іншими людьми.
Старшокласник, пізнаючи навколишній світ,
повертається до себе, здійснює пошук відповідей на складні питання життя:
«Задля чого я живу? У чому сенс життя?». У пошуках сенсу життя виробляється світогляд
(система зрозумілих і стійких переконань), розширюється система
цінностей, формується моральний стрижень.
Юнацька моральна свідомість містить внутрішні
протиріччя. Юнацький максималізм, категоричність оцінок вживаються з
демонстративним скепсисом. Юнаки легко піддаються моральному релятивізму:
якщо все є відносним, значить усе дозволено, все можна зрозуміти і виправдати.
Йде складний процес пошуку символу віри, за допомогою якого юнак
об'єднав би правила поведінки. Старшокласники прагнуть не тільки оцінити
моральну сторону свого внутрішнього світу, а й свідомо розвивати її.
Юнацький період – період статевого
самовизначення. Самооцінка і самосвідомість дуже залежить від
стереотипних уявлень про те, якими повинні бути справжній чоловік і жінка.
Формується почуття дорослості не взагалі, а почуття дорослої жінки чи
чоловіка.
Успішне самовизначення передбачає спеціальний
період, коли молоді люди отримують право придивитися до різних соціальних
ролей, не віддаючи перевагу жодній з них. Це період проб і помилок. Але він не
повинен затягуватися.
Бажання
отримати новий досвід часто
поєднується зі страхом перед життям. Найбільші трудності юнацької
рефлексії полягають у поєднанні ближньої і дальньої часової перспективи.
Запитання «хто я?» передбачає оцінку не тільки наявних рис, а й перспектив
розвитку: «ким я стану? Що буде зі мною в майбутньому?».
У старшокласника виникають важливі особистісні
якості: усвідомленість, самостійність, незалежність. Він ставить і активно
вирішує найбільш складні життєві проблеми. Рефлексія власного життєвого шляху,
прагнення до самореалізації призводить до появи нових соціальних потреб:
знайти своє місце серед інших, виділитися, бути особливим, відігравати
певну роль у суспільстві. Виникає відповідальність не просто за себе, а
за себе в спільній справі, за спільну справу і за інших людей.
Центральним
новоутворенням юнака є професійне і особистісне
самовизначення – потреба юнаків зайняти внутрішню позицію дорослої
людини, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості разом з
усвідомленням себе як члена суспільства, свого місця і призначення у житті.
Складаються основи наукового і громадянського світогляду, формується
потреба в трудовій діяльності.
Ø Рішення ситуативних задач (кейс-метод, робота в малих групах, мозковий
штурм).
Кейс
1
В експерименті
старшокласникам було запропоновано прочитати текст, в який свідомо включили
кілька незнайомих (штучно створених) слів. Потім учнів запитали, чи все
зрозуміло. Ніхто не намагався прояснити незрозуміле.
-
З
чим може бути пов'язана така ситуація?
Кейс
2
Олександр (16 років) не
реагує на зауваження, які роблять оточуючі.
-
Чи
пов'язана така поведінка старшого школяра з його самооцінкою?
-
До
чого призводить така поведінка?
Кейс
3
Рита (16 років): «Я б
ніколи не наважилася написати, якби не мій розпач. Справа в тому, що у мене
дуже короткі й криві ноги. Ніде не можу з'явитися в спідниці або в шортах. Мені
навіть фізкультуру через це доводиться прогулювати.
Надя (19 років)
переконана, що у відносинах з юнаками їй не заважають її криві ноги.
Олена (16 років) вважає,
що їй важко знайомитися з юнаками, так як у неї криві ноги.
-
Як
називається цей стан Рити? Дайте пораду Риті.
-
Психологічно
обґрунтуйте різні позиції цих дівчат.
Кейс
4
Таня (16 років) на своїй
сторінці у Фейсбук написала: «Батьки мене не розуміють! Кажуть, що люблять, а
чи так люблять? Весь час підозри, питання: з ким була, де; в комп’ютері потайки
мою переписку читають. І весь час лають. За хороші оцінки не похвалять, так і
треба, а за задовільну – такий скандал завжди! І не запитають чому. Просто
лають. І все від любові, так?
-
В
чому полягає причина нездорових взаємостосунків між Танею та її батьками?
-
Якими
якостями особистості мають володіти батьки, щоб між ними та дітьми були здорові
взаємостосунки?
Кейс
5
Коли всі учні 10 класу
записували план теми, Сергій вийняв гребінець і почав демонстративно
розчісуватися. «Зараз не час цим займатися», – зауважила молода вчителька.
Учень їй грубо відповів: «Ваших зауважень не потребую». «Вигнати нахабника з
класу... Піти самій», – промайнула думка вчительки, але, подумавши, вона
прийняла інше рішення. «Нахабство ніколи не було ознакою розуму», – сказала
вона і продовжувала урок.
Ø Проблемність юнацького
віку: робота з проблемними МАК «Різні, але рівні» І. Лебідь (круглий стіл, евристична
бесіда).
Ø Становлення світогляду юнаків: обговорення суфійської притчі «Весь світ – у тобі» (круглий стіл, евристична бесіда).
Ø
Життя – це
диво: робота з ресурсними МАК «З добрим ранком» І. Лебідь – Яке послання
мені сьогодні від Всесвіту?
Наосліп витягнути карту,
прочитати послання, висловити своє ставлення до карти.
3. Заключна частина
Рефлексія (мікрофон)
-
Що Вам
сподобалося на занятті?
-
Що Вам не
сподобалося на занятті?
-
Що нового Ви
узнали сьогодні на занятті?
1. Говердовская И. Б.
Чаша мудрости. – Х. : Виват, 2016. – 256 с. – (Вечные истины).
2. Кон И. С.
Психология ранней юности: Книга для учителя. – М. :
Просвещение, 1989. – 255 с. : ил. – (Психологическая наука – школе).
3. Кутішенко В. П. Вікова та
педагогічна психологія (курс лекцій). 2-ге вид. : Навч. посіб. – К. : Центр
учбової літератури, 2010. – 128 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий