Методична розробка Лекція для батьків

ТЕМА:

ВІКОВІ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКІВ

ЯК ЧИННИК ЇХ СХИЛЬНОСТІ ДО НЕБЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ.

ПІДЛІТКОВИЙ СУЇЦИД: ПРИЧИНИ ТА ПРОФІЛАКТИКА

      Мета: познайомити батьків з віковими особливостями підлітків, що спонукають їх до небезпечної поведінки; розкрити причини підліткового суїциду; дати рекомендації щодо профілактики суїцидальної поведінки підлітків.

СКОРОЧЕНИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Проблема підліткового суїциду, на жаль, сьогодні залишається одним з найболючих викликів для науковців та громадськості. Спробуємо дослідити причини добровільного уходу з життя юної особистості через психологічні особливості підліткового віку та педагогічні прорахунки батьків та вихователів.

Так, О. Вроно вважає, що пубертатний період – це не час норми. Дитячий психоневролог В. Хорошко ще у 50-і роки ХХ століття писав: «Характер підлітка наділений такими властивостями, які за фактом свого існування привертають підлітка до самогубства» [3].

Вікові психологічні особливості підлітків досліджували вітчизняні та зарубіжні психологи, зокрема, Л. Божович, І. Булах, Л. Виготський, М. Кле, А. Лічко, Д. Фельдштейн, А. Гезелл, К. Конрад, К. Левін, М. Мід, С. Холл та багато інших. Особливо влучними є характеристики особливостей підліткового віку, наведені В. Мухіною [6].

    Проаналізувавши наукову літературу, маємо виокремити такі вікові особливості підлітків, що можуть схилити їх до прийняття фатального рішення розстатися з життям.

Підліток не усвідомлює залежність власного психічного стану від фізичного та фізіологічного. Недостатня сформованість емоційно-вольової сфери: емоційна нестійкість, мінливість настрою, схильність до меланхолії, імпульсивність, нездатність до передбачення наслідків своїх вчинків – призводить до того, що будь-які зовнішні труднощі сприймаються трагічно, що може викликати думки про суїцид.

Одночасно існують прагнення підлітка до автономії від близьких дорослих та необхідність підтримки з їхнього боку, потреба поділитися з ними своїми переживаннями. У цій ситуації відсутність психологічної близькості та взаєморозуміння з батьками сприймається особливо болісно. В той же час це може підштовхнути підлітка до реального чи віртуального спілкування з незнайомою особою, яка виявляє удаване співчуття й розуміння. Саме таким чином підлітки стають жертвами модераторів «груп смерті» в Інтернеті.

Підліток прагне відстояти свою суб’єктність, свої права, свою самоповагу через відчайдушну спробу довести, що він сам розпоряджається своїм життям, сам собі господар. Підлітковий вік – період відчайдушних спроб «пройти через все», «спробувати все». Цікавість штовхає підлітка на ризиковані експерименти зі своїм здоров’ям і навіть життям. Беручи участь у «групах смерті», підлітки відстоюють свою суб’єктність, свої права. «Ви вважаєте, що ми не маємо права розпоряджатися своїм життям? Ні, ми маємо! Ви вважаєте, що ми повинні боятися? Ні, ми не будемо боятися!» Для підлітків це історія про самоповагу: я сам розпоряджаюся своїм життям, я сам собі господар.

У підлітків виражене тяжіння до існування всередині захищеного групового «Ми». У підлітковій групі підлітки відрізняються крайнім конформізмом. Нормативність у підліткових групах формується стихійно, контроль за нею здійснюється в максималістських формах. Це нерідко приводить до підліткового булінгу. Так, Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба повідомляє, що 89% молоді вважає булінг (цькування) проблемою в українських школах. Кожен другий школяр є жертвою булінгу. Це серйозна проблема, яка може негативно вплинути на дитину й підштовхнути її до суїциду [2].

Підліток не відчуває себе діячем, здатним змінювати соціальний світ, в якому він живе. Натомість він суб'єктивно, з власної волі, управляє облаштуванням свого внутрішнього світу. Занурення у світ уявних переживань з ослабленням контакту з дійсністю, відхід від реальності відчужує підлітка від людей на користь уявного, віртуального світу.

Поєднання двох тенденцій – бути «як усі» і одночасно бути «іншим» створює для підлітка велику напругу при виборі своєї поведінки. Підліток нерідко стає прихильником асоціальної поведінки, що стверджує його у власних очах. Він шукає підтвердження своєї унікальності і неповторності, зокрема, через приєднання до втаємничених груп і співтовариств, прикладом яких є «групи смерті» в Інтернеті.

        Мозок підлітків – це щось зовсім особливе. Якийсь час вони живуть, можна сказати, в зміненому стані свідомості. Всі процеси – «що я роблю», «що я хочу робити» і «наскільки я усвідомлюю те, що я роблю» – неузгоджені. Є період, коли підлітки можуть робити абсолютно дикі речі. Майже всі емоційні, вразливі підлітки приміряють на себе суїцидальні думки, небезпечну поведінку. Вони не можуть цього не робити – це закон віку, коли ти повинен щось таке утнути, щоб перевірити себе.

        Психолог К. Мурашова звертає увагу на наступні три феномени, характерні для підліткового віку. Перший – реакція групування у підлітків. Другий – діти і підлітки люблять небезпечні таємниці з містичним ухилом. Сюди ж можна віднести спори, «а слабо чи ні» тобі зробити щось небезпечне. Третій феномен характерний для незрілого інтелекту – пошук теорії змови. У випадку з «групами смерті» усі три фактори співпали [5].

        Натомість психологи стверджують, що людину в принципі не можна довести до самогубства через Інтернет. У людей дуже потужний інстинкт самозбереження. Підлітки, які накладають на себе руки, роблять це тому, що в них хронічно несприятлива ситуація в реальному житті. У більшості випадків суїцид підлітка – це сукупність факторів: не дуже хороші відносини з батьками, у школі все не дуже гладко, свої якісь проблеми, а батьки роками не помічають, що дитині погано. Часто все спілкування підлітка з батьками – це постійні претензії, невдоволення, критика. Багато підлітків живуть у твердій впевненості, що батькам вони не потрібні, що батьки в них розчаровані, що батьки воліли б, щоб їх не було. Підліток – психічно нестабільний, і на тлі цієї хронічної нестабільності повинна статися ще якась гостра ситуація [7].

        Що можуть зробити дорослі, щоб не допустити самогубства підлітка? На думку суїцидолога О. Вроно, потрібно зважати на такі моменти [3]:

        1. Тривожні сигнали. Якщо якась записка або щоденник залишений, щоб потрапити на очі, батьки чи вихователі повинні заглянути. Швидше за все, це не випадково, таким чином дитина їм дещо повідомляє.

        2. Імпульсивна поведінка. і невірний розрахунок. Іноді підліток здійснює небезпечні не тільки для здоров'я, але й життя дії, навіть пригрозивши комусь своєю смертю, саме під впливом імпульсу. Коли дитина загрожує вам нанести собі травму або накласти на себе руки – припиніть конфлікт, відкладіть розгляд, придушіть власні суворі методи виховання, які не дають вам йти у неї на поводу, спустіть ситуацію на гальмах за будь-яку ціну.

         3. Хибне уявлення про смерть. Діти і молодші підлітки вважають, що смерть – це не цілком кінець життя. Старші підлітки свято переконані, що можна померти «не до кінця». Можна лише продемонструвати намір.

        4. Деякі особливості поведінки, що попереджають оточуючих про те, що людина (будь-якого віку) думає про самогубство.

        Розмови різного роду про те, що життя важке і невідомо, що буде завтра, і може, ми бачимося востаннє. Задавайте пряме запитання: «Що ти маєш на увазі? Чому ти так налаштований? Ти говориш про самогубство? Ти це маєш на увазі?» Важливо, щоб дитина побачила ваше занепокоєння, небайдужість.
      Діти і молодші підлітки, думаючи про самогубство, починають роздаровувати свої іграшки. Дорослі (і підлітки) поводяться так, ніби збираються в далеку дорогу – впорядковують справи, прибирають в кімнаті, хтось пише прощальні листи, хтось роздає борги, не обов'язково гроші – підручники, конспекти, речі.

        5. Депресія. Депресія маскується під соматичний розлад: дитина може скаржитися, наприклад, на болі в животі перед контрольною. Або у молодших підлітків різко падає успішність і дитина потрапляє в замкнуте коло – батьки виховують, в школі вичитують, і депресія посилюється.

        У старших підлітків депресивний синдром маскується під девіантну поведінку. Від справжніх девіантів депресивних підлітків відрізняє їх ставлення до способу життя. Девіанти своїм напівкримінальним життям упиваються і страшно задоволені, а депресивні підлітки живуть за логікою «чим гірше, тим краще».

        6. Нестабільний психічний стан. По-перше, порушення сну – підліток повинен спати 8-9 годин. Встановіть режим дня, проявіть волю, домовтеся з дитиною, щоб вона висипалася. Якщо все одно присутні порушення сну або денна сонливість – це перший симптом депресії. По-друге, розлад харчової поведінки. У дорослих депресія характеризується втратою ваги. А визначити причину втрати ваги у дитини проблематично – це може бути дієта або стрес і депресія. По-третє, змінюється поведінка дитини в цілому, коли легкість і комунікабельність екстраверта перетворилася на мовчазне усамітнення, без виходів з будинку і колишніх захоплень та інтересів, або, навпаки, спокійна врівноважена дитина стає різкою, дратівливою і хамською. По-четверте, зниження успішності, різке і з багатьох предметів [3].

        Батькам рекомендується ходити в школу, співпрацювати з учителями, вихователями, тренерами, керівниками гуртків, отримувати від них зворотний зв'язок. Там дитина проводить більше часу, ніж удома, там можуть помітити те, що батьки упустили.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Останнім часом в Україні почастішали випадки підліткових самогубств після «гри» в «групах смерті». Досить популярними вже стали підліткові ігри «Синій кит», «Тихий дім», «Море китів», «Рожеві Феї», «Біжи або помри», «Розбуди мене о 4:20». Такі випадки були зафіксовані в Маріуполі, Ужгороді, Херсонській області, Івано-Франківську.

         Модератори «груп смерті» часто самі знаходять підлітків, які вже і так страждають від депресії і не приховують своїх суїцидальних настроїв на сторінці «Вконтакте», а потім починають на них жорсткий і маніпулятивний психологічний вплив.

         Найперші згадки про «море китів» з'явилися в Мережі ще у 2014 році. Тоді ця хвиля прокотилася Росією. Не обійшла ця трагедія стороною й Україну. Основний принцип – підліток нібито пише на своїй сторінці в соціальних мережах пару повідомлень #синій кит, #тихий будинок, #явигре #разбудименяв420, #f57, #f58, після чого з ним зв'язується куратор.

         Ввічливі адміністратори смертельних закритих груп пропонують підліткам сумну монотонну музику, велику кількість картинок зі словами про безвихідь і пейзажами, що пригнічують, нав’язують уявну підтримку і розуміння. Надалі учасникам груп протягом 50 днів даються завдання (зокрема, нанесення порізів на руки), а у фіналі пропонується здійснити «самовипилювання». Особливо на підлітків впливає час, в який творці груп воліють спілкуватися зі своїми жертвами – близько 4 години ранку. Досвітній час і практична відсутність сну у підлітка інколи змішує сон і реальність. Тоді зловмисники і знаходять момент, щоб повідомити: «Все, що відбувається – сон. Вийди на дах, крокуй з нього – та прокинься». Це тільки одна зі схем. Інша – погрози на адресу близьких підлітка, який вплутався в подібну групу.

Чому саме підлітки стають жертвами смертельних ігор?

Відповідь на це запитання пошукаємо у їх вікових психологічних особливостях.

         Вікові психологічні особливості підлітків досліджували вітчизняні та зарубіжні психологи, зокрема, Л. Божович, І. Булах, Л. Виготський, М. Кле, А. Лічко, Д. Фельдштейн, А. Гезелл, К. Конрад, К. Левін, М. Мід, С. Холл та багато інших. Особливо влучними є характеристики підліткового віку, наведені В. Мухіною.

         О. Вроно вважає, що пубертатний період – це не час норми. Дитячий психоневролог В. Хорошко ще у 50-і роки ХХ століття писав: «Характер підлітка наділений такими властивостями, які за фактом свого існування привертають підлітка до самогубства».

         Проаналізувавши наукову літературу, маємо виокремити такі вікові особливості підлітків, що можуть сприяти захопленню ними небезпечними для життя «іграми смерті»:

1.   Підліток не усвідомлює залежність власного психічного стану від фізичного та фізіологічного.

Недостатня сформованість емоційно-вольової сфери: емоційна нестійкість, мінливість настрою, схильність до меланхолії, імпульсивність, нездатність до передбачення наслідків своїх вчинків – призводить до того, що будь-які зовнішні труднощі сприймаються трагічно, що може навіть викликати думки про суїцид.

2.   Одночасно існують прагнення підлітка до автономії від близьких до-рослих та необхідність підтримки з їхнього боку, потреба поділитися з ними своїми переживаннями. У цій ситуації віртуальне спілкування з незнайомою особою, яка виявляє удаване співчуття й розуміння, імпонує підлітку

3.   Прагнення підлітка відстояти свою суб’єктність, свої права, свою самоповагу через відчайдушну спробу довести, що він сам розпоряджається своїм життям, сам собі господар.

4.   Тяжіння до існування всередині захищеного групового «Ми».

У підлітковій групі підлітки відрізняються крайнім конформізмом. Нормативність у підліткових групах формується стихійно, контроль за нею здійснюється в максималістських формах.

5.   Поєднання двох тенденцій – бути «як усі» і одночасно бути «іншим» створює для підлітка велику напругу при виборі своєї поведінки. Підліток нерідко стає прихильником асоціальної поведінки, що стверджує його у власних очах. Він шукає підтвердження своєї унікальності і неповторності, зокрема, через приєднання до втаємничених груп і співтовариств.

6.   Підліток не відчуває себе діячем, здатним змінювати соціальний світ, в якому він живе. Натомість він суб'єктивно, з власної волі, управляє облаштуванням свого внутрішнього світу. Занурення у світ уявних переживань з ослабленням контакту з дійсністю, відхід від реальності відчужує підлітка від людей на користь уявного, віртуального світу.

7.   Підлітковий вік – період відчайдушних спроб «пройти через все», «спробувати все». Цікавість штовхає підлітка на ризиковані експерименти зі своїм здоров’ям і навіть життям.

         Мозок підлітків – це щось зовсім особливе. Якийсь час вони живуть, можна сказати, в зміненому стані свідомості. Всі процеси – «що я роблю», «що я хочу робити» і «наскільки я усвідомлюю те, що я роблю» – неузгоджені. Є період, коли підлітки можуть робити абсолютно дикі речі. Майже всі емоційні, вразливі підлітки приміряють на себе суїцидальні думки, небезпечну поведінку. Вони не можуть цього не робити – це закон віку, коли ти повинен щось таке утнути, щоб перевірити себе. Беручи участь в «групах смерті», підлітки відстоюють свою суб’єктність, свої права. «Ви вважаєте, що ми не маємо права розпоряджатися своїм життям? Ні, ми маємо! Ви вважаєте, що ми повинні боятися? Ні, ми не будемо боятися!» Для підлітків це історія про самоповагу: я сам розпоряджаюся своїм життям, я сам собі господар.

       ВИСНОВОК:  підлітковий вік є небезпечним з точки зору залучення підлітків до віртуальних «ігор смерті», які можуть привести навіть до вчинення реального суїциду.

          Психолог К. Мурашова звертає увагу на наступні три феномени, характерні для підліткового віку. Перший – реакція групування у підлітків. Другий – діти і підлітки люблять небезпечні таємниці з містичним ухилом. Сюди ж можна віднести спори, «а слабо чи ні» тобі зробити щось небезпечне. Третій феномен характерний для незрілого інтелекту – пошук теорії змови. У випадку з «групами смерті» усі три фактори співпали.

       Людину в принципі не можна довести до самогубства через Інтернет. У людей дуже потужний інстинкт самозбереження. Підлітки, які накладають на себе руки, роблять це, тому що в них хронічно несприятлива ситуація в реальному житті. У більшості випадків суїцид підлітка – це сукупність факторів: не дуже хороші відносини з батьками, у школі все не дуже гладко, свої якісь проблеми, а батьки роками не помічають, що дитині погано. Часто все спілкування підлітка з батьками – це постійні претензії, невдоволення, критика. Багато підлітків живуть у твердій впевненості, що батькам вони не потрібні, що батьки в них розчаровані, що батьки воліли б, щоб їх не було. Підліток – психічно нестабільний, і на тлі цієї хронічної нестабільності повинна статися ще якась гостра ситуація.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

         Ловіть тривожні сигнали

       Предиктори – ранні ознаки, які сигналять нам про можливу небезпеку для того, щоб прийняти екстрені заходи і звернутися до фахівців, незважаючи на тривогу або страх.

         «А я їх попереджав, я їм натякав, я розмовляв про це ...»,

     «Я комп'ютер не вимкнув, а там – лист прощальний. Але ніхто уваги не звернув! »

         Якщо якась записка або щоденник залишений, щоб потрапити на очі, батьки повинні заглянути. Швидше за все, це не випадково, таким чином дитина їм дещо повідомляє.

         Імпульс і невірний розрахунок

       Іноді підліток здійснює небезпечні не тільки для здоров'я, але й життя дії, навіть пригрозивши комусь своєю смертю, саме під впливом імпульсу. Коли дитина загрожує вам нанести собі травму або накласти на себе руки – припиніть конфлікт, відкладіть розгляд, придушіть суворі методи виховання, які не дають вам йти у нього на поводу, спустіть на гальмах за будь-яку ціну. «Не чому, а навіщо. Я повинна була змусити її замовчати. У мене не було іншого способу». «Я спробував все: розмовляв, лаявся, скаржився дідусеві з бабусею. І зрозумів, що останній варіант – ризикнути своїм життям і спробувати повіситися».

        

         Помру, а потім ...

         Діти і молодші підлітки (зовсім не дурні і не дурки) вважають, що смерть – це не цілком кінець життя. 10-річний хлопчик, якого батьки за погану успішність погрожували здати в дитячий будинок, спробував повіситися. Він цілком розумів, що помре. «А що б було далі?» – «Мама б зрозуміла, що мене не можна віддавати в дитячий будинок, і ми б стали щасливо жити». Тобто він вважав, що коли смерть закінчиться, всі все зрозуміють і ситуація владнається.

       Більш старші свято переконані, що можна померти «не до кінця». Можна лише продемонструвати намір.

        

         Деякі особливості поведінки, що попереджають оточуючих про те, що людина (будь-якого віку) думає про самогубство.

         Розмови різного роду про те, що життя важке і невідомо, що буде завтра, і може, ми бачимося востаннє. Задайте пряме запитання: «Що ти маєш на увазі? Чому ти так налаштований? Ти говориш про самогубство? Ти це маєш на увазі?» Важливо, щоб дитина побачила ваше занепокоєння, небайдужість.
      Діти і молодші підлітки, думаючи про самогубство, починають роздаровувати свої іграшки.

       Дорослі (і підлітки) поводяться так, ніби збираються в далеку дорогу – упорядковують справи, прибирають в кімнаті, хтось пише прощальні листи, хтось роздає борги, не обов'язково гроші – підручники, конспекти, речі.

         Діагноз – депресія

      Депресія маскується під соматичний розлад: дитина може скаржитися, наприклад, на болі в животі перед контрольною. Або у молодших підлітків різко падає успішність і дитина потрапляє в замкнуте коло – батьки виховують, в школі вичитують, і депресія посилюється.

     У старших підлітків депресивний синдром маскується під девіантну поведінку. Від справжніх девіантів депресивних підлітків відрізняє ставлення до їх способу життя. Девіанти своїм напівкримінальним життям упиваються і страшенно задоволені, а депресивні підлітки живуть за логікою «чим гірше, тим краще».

      Будь-якому психологічному насильству, підбурюванню до самогубства схильні ті, хто перебуває в нестабільному психічному стані. Це потрібно помічати.

   По-перше, порушення сну – підліток повинен спати 8-9 годин. Встановіть режим дня, проявіть волю, домовтеся з дитиною, щоб вона висипалася. Якщо все одно присутні порушення сну або денна сонливість – це перший симптом депресії.

      По-друге, розлад харчової поведінки. У дорослих депресія характеризується втратою ваги. А визначити причину втрати ваги у дитини проблематично - це може бути дієта або стрес і депресія.

  По-третє, змінюється поведінка дитини в цілому, коли легкість і комунікабельність екстраверта перетворилася на мовчазне усамітнення, без виходів з будинку і колишніх захоплень та інтересів, або, навпаки, спокійна врівноважена дитина стає різкою, дратівливою і хамською.

     По-четверте, зниження успішності, різке і з багатьох предметів.

        

         Рекомендація батькам: ходіть в школу, співпрацюйте з учителями, вихователями, тренерами, керівниками гуртків, отримуйте від них зворотний зв'язок. Там дитина проводить більше часу, ніж удома, там можуть помітити те, що ви упустили.

ЛІТЕРАТУРА

1. Булах І. С. Психологічні основи особистісного зростання підлітків : автореф. дис ... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Ірина Сергіївна Булах . – Київ : Б.в., 2004. – 42 с.

2. Булінг (цькування) у школах: як допомогти потерпілому, агресору та запобігти булінгу. Режим доступу: https://varta1.com.ua/buling-tskuvannya-u-shkolah-yak-dopomogty-poterpilomu-agresoru-ta-zapobigty-bulingu/

3.   Вроно Е. Ведущий детский суицидолог прочитала лекцию в «Новой газете» – о том, как родителям уберечь детей. Режим доступа: https://www.novayagazeta.ru/articles/2016/05/21/68681-171-sprosite-pryamo-ty-govorish-o-samoubiystve-187-lektsiya-veduschego-suitsidologa-eleny-vrono-v-171-novoy-gazete-187

4.   Гра в смерть: що таке «Синій кит» і чому підлітки виконують смертельні завдання. Режим доступу: http://ukranews.com/ua/news/477891-gra-v-smert-shho-take-syniy-kyt-i-chomu-pidlitky-vykonuyut-smertelni-zavdannya

5. Мурашова К. Групп смерти не существует. Режим доступа: http://www.psychologies.ru/people/grupp-smerti-ne-suschestvuet/?token=108de299a93bb67b2b347259624c6808

6.  Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. высш. учеб. заведений / Валерия Сергеевна Мухина. – 10-е изд., перераб. и доп. – М.: Академия, 2006. – 608 с.

7.  Петрановская Л. Опасное поведение – закон подросткового возраста. Режим доступа: https://deti.mail.ru/teenager/lyudmila-petranovskaya-o-tom-kak-zashitit-detej-ot/

8. Полиция задержала администраторов «групп смерти» в соцсетях. Режим доступа: http://www.pravda-tv.ru/2017/02/25/284304/novosti-ukrainy-segodnya-25-fevralya-2017